Поради щодо побудови в Україні держави економічно активних громадян від Ейнарса Репше

200px-Einars_Repse_saeima

Ейнарс Репше (Einars Repshe), народився 9 грудня 1961 р. в Латвії. Був засновником Руху за національну незалежність. З 1991 по 2001 рр. займав пост Президента Банку Латвії, завдяки жорсткій монетарній політиці його командою була створена сильна латвійська валюта.

У 2001 р. заснував партію «Jaunais Laiks» (Нова Ера) під гаслами за радикальні економічні реформи і боротьбу з корупцією. В 2002 р. став Прем’єр-міністром Латвії. В листопаді 2003 р. стався конфлікт між його партією та іншою парламентською більшістю. Репше звинувачував опонентів у потуранні корупції, не задовільними темпами реформ, популізму стосовно підняття заплати бюджетникам, а опоненти, ставили йому в провину авторитарні методи управління, радикальну позицію щодо протидії експансії «Рузського миру» та жорстку протидію вступу Росії в СОТ. У січні 2004 р. Репше пішов у відставку. Він пожертвував своїм політичним рейтингом заради майбутнього ЄС.

В умовах сьогодення Ейнарс Репше є загально визнаним міжнародним експертом у сферах проведення радикальних економічних реформ, ефективного подолання корупції та забезпечення стабільності національної валюти.

4 жовтня 2014 р. Ейнарс Репше дав інтерв’ю 5-му вітчизняному каналу. На наш погляд, його поради щодо розвитку українського суспільства є надзвичайно слушними. Наведемо їх:

По-перше, що стосується не підтвердженого ростом економіки підняття пенсій і зарплат бюджетників в Україні, то Гуру роз’яснює, що:

Уряд нічого не виробляє, він гроші друкує та забирає їх в населення через законні податки (податок на зарплату, соціальний податок та ін.) А якщо інфляція велика то сплачується ще й прихований інфекційний податок. Іншими словами, від громадян держава однією рукою забирає гроші, а тільки потім частину з них другою рукою повертає у вигляді різних доплат, субсидій, індексацій. При цьому вважається, що це дуже хороша справа. Однак це не так.

Що треба зробити? Репше пропонує, не забирати ці кошти у громадян, а відповідно не робити видимість збільшення соціальних стандартів, тим самим не провокувати інфляцію. Так як інфляція губить не тільки доходи громадян, але й економіку країни. Будь-яка політика уряду, яка не спрямована на пониження інфляції є згубною і помилковою.

По-друге, журналіст задає питання, що треба робити громадянам України, які є дуже бідними і не можуть платити за комунальні послуги та купувати собі саме необхідне?

Відповідь Гуру: Потрібно розвивати економіку. Треба щоб економіка виробляла, а валовий продукт зростав, відповідно зростала зарплата. Гуру задає питання: як це зробити? І дає наступну відповідь:

1) уряд має повернутися обличчям до підприємництва;

2) знизити податки;

3) прибрати бюрократію;

4) закінчити приватизацію;

5) уряд не повинен здійснювати менеджмент економіки;

На думку Гуру, саме в такий спосіб можна підняти рівень життя громадян.

По-третє: питання журналіста: як ви оцінюєте, реформаторські успіхи Уряду України? Прямої відповіді Репше не надав, однак, дав наступі поради:

1) потрібні нові керівники – лідери, які ці реформи могли пояснити народу й притиснути через бюрократичні перепони. В Україні є такі лідери, які знають, що потрібно зробити, однак вони не мають підтримки преси, народу, своїх колег в уряді та парламенті. Таких людей треба підтримувати, від них треба вимагати. Це треба здійснювати через вільні вибори. До виборів треба вимагати, щоб кандидати дуже конкретно визначили, що вони будуть правильно робити, а потім виборці мають контролювати, що це дійсно було зроблено.

2) Завжди є можливість навчатися на кращих прикладах, зокрема:

а) в Естонії, щодо наявності збалансованого бюджету (відсутності дефіциту) і електронного врядування;

б) в Голландії – найкращій системі медицини;

в) в Сінгапурі – владі закону та хорошому економічному розвитоку;

г) в Латвії – низкій інфляції.

3) чиновники і бюджетники (лікарі, поліцейські, вчителі) мають добре працювати і отримувати високі заплати, однак їх має бути мало, їх потрібно скорочувати.

По-четверте, проблема популізму і корупції.

Не можна голосувати за популістів і вимагати від влади, щоб вона реального боролася із корупцією. Треба створити бюро по боротьбі з корупцією по Гонконгському прикладу, наприклад, вони позбавили волі діючого генерального прокурора. Тут потрібно просто політична воля. Це можна зробити. Можна навіть запросити експертів із-за кордону. Не для консультацій а для очолення боротьби з корупцією.

По-п’яте, для ефективності діяльності уряду. Перед міністрами треба ставити конкретні цілі і вимагати від них виконання, Наприклад, від міністра охорони здоров’я – зниження смертності серед дітей, МВС – зниження злочинності. Якщо вони не справились міняти і т.д.

По-шосте, ніякі реформи не будуть здійснюватися, якщо виборець їх не буде підтримувати, якщо народ не буде вимагати впровадження кращого іноземного досвіду. Владі треба чесно говорити з народом і говорити йому ясно і усю, навіть погану, правду. Наприклад, що не можна підвищувати соціальні стандарти за рахунок запозичень чи друкарського станка. Якщо хтось говорить, що запровадити в країні кращі реформи не можливо, то це не правда. Люди усі однакові, якщо позитивні реформи вдалось здійснити десь, то їх можна і здійснити і в Україні.

По-сьоме, для того щоб здійснити успішні реформи в Україні потрібна політична воля, потрібні нові політичні лідери. Такі лідери в Україні є. Однак вони ще не висунулися в передні ряди. Їх необхідно побачити, їм необхідно допомагати.

Наш коментар. Ми в повному обсязі підтримуємо рекомендації експерта Ейнарса Репше. На наш погляд, чим швидше народ України ними скористається, тим швидше ми будемо краще жити на своїй Богом даній землі. 25 жовтня 2015 р., ми Українці, маємо можливість сформувати собі нову місцеву владу. Ми закликаємо кожного громадянина України, які мають право голосу прийняти участь у голосуванні і вибирати тих кандидатів, які представляють інтереси тих осіб, що сплачують податки, в першу чергу підприємців. Однак, ні в якому випадку, не можна голосувати за популістів. Популізм, поряд із корупцією, це – найбільша біда Українського народу, які приводять його до все більшого зубожіння.