ТРЕТЬОМУ УРЯДУ АРСЕНІЯ ЯЦЕНЮКА – ТАК!

Проведена науковцями Науково-дослідного інституту публічного права економічно-правова експертиза дає підстави стверджувати, що другий Уряд А. Яценюка був в цілому успішним і таким, що зумів провести декілька вкрай необхідних для українського народу реформ.

По-перше, проведена енергетична реформа. Урядова команда здійснила без перебільшення подвиг. Вперше за 24 роки, Україна стала енергетично незалежною. І хоча популісти критикують, приведення цін на газ для населення і комунальних послуг до ринкових, однак без цього непопулярного кроку наша держава все більше би скочувалась в енергетичну, фінансову, економічну і в кінцевого результаті, соціальну безодню.

По-друге, в умовах російсько-терористичної агресії Уряд разом із Національним банком України зумів забезпечити фінансову стабільність держави. Популісти багато критикували консервативну фінансову політику, однак позитивний результат є: гривня стабілізована, інфляція в розумних межах.

По-третє, Уряд на достатньому рівні зміг забезпечити фінансові і матеріальні потреби Збройних Сил України та інших збройних формувань, соціальний захист учасників АТО і високий рівень довіри суспільства до військовослужбовців, які зі зброєю в руках захищають Вітчизну.

По-четверте, дерегуляція бізнесу, мораторій на його перевірки у поєднанні із спрощенням адміністративних процедур, впровадження прозорих електронних закупок за державні кошти дали свіжий ковток повітря малому і середньому бізнесу.

По-п’яте, безмежні можливості для створення і розвитку малого і середнього бізнесу та високу якість товарів для громадян – дасть запровадження з 1 січня 2016 року зони вільної торгівлі між Україною та країнами-учасницями ЄС.

Отже, діяльність Уряду можна в цілому охарактеризувати з позитивного боку. Одночасно, треба зазначити, що в певних важливих для громадян України сферах темпи реформ були не задовільними, зокрема медична, податкові та судові реформи залишаються на рівні балачок.

Ми вважаємо, що не вирішені вище проблеми є не стільки виною, скільки бідою другого Уряду А. Яценюка. Критики, часто приводять у приклад діяльність реформаторів інших країн (Гонконг, Грузія, КНР, Південна Корея, Сінгапур, ФРН, Японії), які в короткий час здійснили економічне диво. При цьому не зазначають, що радикальні реформи в тих країнах здійснювалися в умовах тоталітаризму, або окупації. Що є не придатним для нашого суспільства.

Іншими словами, вітчизняна влада немає іншого шляху, а ніж  здійснювати реформи у правовий конституційний спосіб. Тоталітаризму, навіть м’якого, направленого на економічні реформи і боротьбу із корупцією, наше суспільство не сприйме.

Правовий спосіб врядування має відносно просту схему: уряд розробляє проекти реформаторських законів – парламент їх приймає – громадянське суспільство створює прецеденти його успішного втілення в правореалізацію суб’єктів права – органи виконавчої влади зводять усе в систему.

В ідеальному випадку в часі це має здійснюватися так: сьогодні виникла (чи виявлена) проблема, яка вимагає негайного реформування – спеціалісти уряду за одну ніч розробляють законопроект, який зранку вже знаходиться у відповідному комітеті парламенту – після обіду проект закону потрапляє на розгляд парламентаріїв, і до кінця засідання його приймають у першому читанні та в цілому – голова держави невідкладно його підписує – зранку наступного дня закон офіційно публікується і вступає в законну силу. Таким чином, від часу виявлення нагальної вагомої для народу України проблеми до її законодавчого вирішення шлях має складати не більше двох діб.

На жаль, на практиці це займає місяці, інколи роки. Наприклад, критично необхідні закони у сфері охорони здоров’я, які ретельно і виважено розроблялися Міністерством охорони здоров’я України, довгий час не можуть отримати схвального відгуку профільного комітету Парламенту.

Усім громадянам, треба розуміти, що в умовах Парламентсько-Президентської республіки основним відповідальним органом за стан речей в державі, зокрема і за темпи проведення реформ є Парламент.

Дивним в цьому є те, що кожний окремий Народний депутат України є патріотом України і хоче блага своїм виборцям. Проте, разом вони не можуть домовитися, щоб прийняти потрібні реформаторські законопроекти Уряду, а власні системно не розробляють. Причин цьому багато: і лобізм інтересів різних бізнес – корпорацій, і низька економічна і правова культура деяких із них. Однак, основою причиною є те, що до парламенту виборці у демократичний спосіб приведи значну кількість популістів.

Отже, за успіхи і невдачі другого Уряду А. Яценюка у повному обсязі несе відповідальність урядова коаліція, а також усі депутати демократично-патріотичної спрямованості, які формально не входять до її складу. При цьому, у сфері енергетичної реформи, обороноздатності країни, забезпечення фінансової стабільності, дерегуляції малого і середнього бізнесу, створення вільної економічної зони з ЄС, лібералізації візового режиму з ЄС, практичні дії Уряду можна охарактеризувати в основному з позитивного боку. По іншим, ще не реалізованим реформам в Уряду є слушні законопроекти.

Звертаємося до депутатів Верховної Ради України: надайте вотум довіри оновленому третьому Уряду А. Яценюка на 2016 рік і підтримайте його законопроекти в Новому Році.

Директор Інституту, професор                                  

Валентни Галунько

 

https://www.youtube.com/watch?v=iIpE_AbMGX0

https://www.facebook.com/yatsenyuk.arseniy/