КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ СТВОРЕННЯ БІЗНЕС-ПАРКІВ ЗА СПРИЯННЯМ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

IMG_6757.MOV

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ

 СТВОРЕННЯ БІЗНЕС-ПАРКІВ ЗА СПРИЯННЯМ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Український народ самий освідчений і працездатний в ЄС, однак живе бідно. При цьому, десятки тисяч етнічних українців громадян Канади, США, Австралії, Великої Британії, Польщі, Іспанії, Аргентини в інших країнах, досягли видатних успіхів за межами України. Крім того, мільйони наших співвітчизників, колишніх заробітчан в країнах-учасницях ЄС, Канади, США, в місті Москві та нафто-газових промислах Сибіру знайшли собі іншу долю і стали заможними всупереч всьому. Викає питання: чому українці за кордоном змогли себе реалізувати, а в Україні, на Богом даній нам землі, ми не можемо?

На наш погляд, відповідь полягає в тому, що замість засновування і розвитку власного бізнесу, більшість українців почала розраховувати на державну владу. Прагнути стати державними чиновниками і брати хабарі. А залишивсь в меншості наші малі і середні підприємці були практично знищені корупцією і високими податками.

В умовах сьогодення треба констатувати, що в Україні умови для заснування і ведення бізнесу стали трохи кращими: знижений в два рази єдиний соціальний платіж, здійснена дерегуляція певних сфер діяльності, чиновники корупціонери трохи почали боятися прямо вимагати хабарі.

Однак загалом, малому бізнесу надіятися на центральну владу не приходиться. Вона зайнята своїми «великими» проблемами, їм не до розвитку малого і середнього бізнесу. Економічно активним громадянам треба розраховувати на власні сили та на допомогу органів місцевого самоврядування, як публічну владу найбільш наближену до народу. Ніхто краще депутата сільської, селищної, міської ради не знає краще проблеми пересічних громадян.

Уособленням органів місцевого самоврядування на місцях є сільський, селищний, міський голови. Саме на Вас, в першу чергу, виливається увесь негатив, усі прорахунки центральної державної влади, обласної та районної рад. Не треба замикатись в собі, не треба акумулювати в собі весь бруд, що походить від зверхньої влади. Треба у розумний спосіб діяти. Необхідно сприяти розвитку малого та середнього бізнесу у своїй територіальній громаді.

Що означає розумно? По-перше, проявляти ініціативу щодо сприяння заснування на території громади нових виробничих підприємств, які зможуть здійснювати експорт інтелектуальної та промислової продукції. По-друге, через незалежних вчених (спеціалістів) розробляти потрібне для розвитку малого підприємництва законодавство та тиснути усіма не забороненими способами щодо його прийняття Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади та обласною радою. По-третє, жорстко реагувати на факти корупції, вимагань з боку державних контролюючих та правоохоронних органів, їх бажання отримувати, так звану «добровільну» спонсорську допомогу від підприємців та громадян – іншими словами в останньому випадку взяти під захист бізнес на своїй території.

Сутність (місія) бізнес – парку. Створити на території кожної ініціативної громади, бізнес парк, щоб місцеві жителі не шукали собі роботу, а багатіли шляхом засновування і розвитку власного експортно-орієнтованого виробничого бізнесу, якому держава забезпечить податкові канікули і мораторій від перевірок, що приведе до подолання безробіття, збагачення засновників, збільшення виробництва промислової продукції, фінансового зміцнення місцевого самоврядування, збільшення експорту, підняття соціальних стандартів на основі мільйонних поступлень валюти в Україну.

Засновниками бізнес – парку мають бути сільська, селищна та міська (до 100 тис. населення) ради. Здійснювати додаткову реєстрацію в центральних органах виконавчої влади не потрібно. Підприємства, які засновані в таких парках мають отримувати правовий статус-підприємства бізнес – парку з моменту постановки на облік в органах Державної податкової служби України.

Мета проекту закону України «Про бізнес – парки», здійснити правотворчі, організаційні, митні, податкові, економічні, фінансові, інвестиційні заходи, щоб жителі територіальних громад не шукали собі роботу, а створювали за сприянням органів місцевого самоврядування підприємства самостійно. Реалізувати мрію більшості українців – бути господарями своєї матеріальної долі, а не залежати від волі працедавця. 

Правовий статус підприємств бізнес парків. Підприємствами бізнес-парків можуть бути зареєстровані новостворені суб’єкти господарювання, які відповідають наступному:

  1. Засновані на території бізнес-парку територіальної громади, громадянами України, або країн-учасниць ЄС, США та Канади, із часткою (долею) у засновницьких документах, не меншою, ніж 10 відсотків.
  2. Одна і та ж особа не може бути засновником більше одного разу, чи більше одного підприємства бізнес-парку.
  3. У засновницьких документах передбачаються тільки виробничі види діяльності або виробництво інтелектуального продукту.

Не можуть бути підприємствами бізнес-парків юридичні особи, які займаються торговельною, фінансовою, посередницькою, аудиторською, будівельною, сферою здійснення перевезень, транспортування та переробки газу, нафти, електроенергії, випуском акцизних товарів, займаються іншою невиробничою діяльністю та у сфері послуг.

  1. Не можуть мати статусу підприємств бізнес-парків особи, які випускають інтелектуальних продукт, право власності на який буде належати іноземній фізичній чи юридичній особі.
  2. Для обладнання підприємств бізнес-парків має використовуватися виключно нове і сучасне обладнання і механізми.

Особливістю оподаткування підприємств бізнес-парків, є те, що підприємства бізнес-парків звільняються від сплати податку на додану вартість та прибуткового податку строком та три роки. Держава компенсує підприємствам бізнес-парків, за рахунок державного бюджету, відсотки по кредитам, отриманим на закупку нового обладнання та механізмів. Підприємства бізнес-парків за нульовою ставкою можуть ввозити нове технологічне обладнання та механізми для виробництва. Не підпадають під такий перелік обладнання та механізми подвійного призначення, які можуть використовуватися для споживання.

Зміст діяльності щодо створення підприємства бізнес-парків, полягає у низці організаційних, правових, фінансових та технологічних заходів органів місцевого самоврядування, щодо підготовки, розбудови та організації виробництва підприємств бізнес – парків. За своєю структурою створення бізнес – парку поділяється на утворення інтелектуального парку та створення промислового парку.

І. Створення Інтелектуального парку.

Завдання: виявлення потенціалу; визначення продукції, яка буде вироблятися; юридичне створення підприємства; розробка планів; реєстрація торгової марки; виробництво дослідної партії, патентування та сертифікація за стандартами ЄС.

Перше, на що треба звернути увагу, що для створення Інтелектуального парку в Україну забезпечені задовільні законодавчі умови.

Згідно із п.14 статті 7 Законом України від 26 листопада 2015 р. «Про науку і науково-технічну діяльність», для забезпечення завершення науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт, підготовки проектно-конструкторської документації під час створення нових видів продукції або технологічних процесів у структурі наукової установи, вищого навчального закладу може утворюватися дослідне виробництво.

П. 1 статті 7 цього закону визначив, що установа є юридичною особою та може мати статус неприбуткової організації.

Іншими словами, за своєю сутністю, територіальні громади для розвитку можуть використовувати наукові установи, які є не прибутковими організаціями для створення на їх основі філій дослідного виробництва.

Створення Інтелектуального парку пропонується здійснювати в наступному порядку:

1.1. Виявлення бізнес – потенціалу села, селища, міста, об’єднаної територіальної громади, а саме:

1) кількості працездатного населення, які хочуть змін – творчо і багато працювати та отримувати за це хороші доходи – це провідний чинник майбутнього успіху і основний критерій виробу майбутнього виробництва. А саме під кількість таких працелюбних людей має плануватися виробництво;

2) площі земель, що можна виділити під нову бізнес – діяльність;

3) традиційні види бізнесу та осіб в яких залишився практичний навик їх виробництва;

4) конкурентні переваги територіальної громади;

5) пільги та інша підтримка, що надається малому і середньому бізнесу радою;

6) сума коштів, яка може бути залучена від жителів територіальної громади, земляцтво, діаспори, спонсорів тощо на заснування нового малого і середнього бізнесу.

1.2. Виявити споживчі уподобання жителів країн-учасниць ЄС. Відвідати країни – учасниці ЄС (найбільш бажано ФРН, як саму вимогливу націю до якості товарів) з підприємницько-розвідувальною туристичною місією та виявити ті товари, які купуються жителями ЄС, їх якість та інші властивості виробництво яких можливе на території ввіреної Вам громади.

1.3. Аналітична робота щодо поєднання економічного потенціалу громади і зв’язати їх з товарами, які можна експортувати в країни-учасниці ЄС.

Не треба при цьому боятися братися за планування виробництва нової продукції, що на території Вашої громади до цього не вироблялась. Головне мати бажання і людський потенціал. Лінійка таких товарів для громади не повинна перевищувати кількох найменувань, а в послідуючому треба буде зупинитися на одному, максимум трьох видах виробів, однак височайшої якості і низької ціни .Однак не нам вирішувати, яке виробництво буде засновувати громада. Політ фантазії та практичне втілення його у виробниче життя мають здійснювати формальні і неформальні лідери на місцях. Наприклад, одним із найбільш ходових товарів як в Україні так і в країнах учасницях ЄС залишається туалетний папір.

1.4. Юридичне створення підприємства за кошти фізичних і юридичних осіб місцевої громади.

1.5. Розробка бізнес – моделі створення (будівництва) інтелектуально-промислового підприємства. В науковій літературі уніфікований процес розробки бізнес – моделі представляє собою сукупність різних видів діяльності компанії-розробника (в нашому випадку НДІ), необхідних для переносу вимог замовника в програмну передбачувану систему. Систему, яка давала б значущий результат підприємству бізнес -парку та місцевій громаді в цілому, і виконувала б саме те, що вони від системи чекають.

Для розробки бізнес-моделі можна скористатись різними методиками, наприклад загальновизнаною є структурована база знань корпорації «Rational Software» під назвою Rational Unified Process, що є набором рекомендацій для створення практично будь- яких бізнес-моделей.

Згідно з якою бізнес-модель будується за трьома відносно відокремленими фазами:

1) фаза дослідження, коли уточнюються вимоги до підприємства бізнес-парку, здійснюється аналіз і загальне проектування базової моделі.

2) фаза безпосередньої побудови, що складається із багатьох ітерацій, побудови конкретної фінансової моделі, архітектури технологічного процесу, екологічних, маркетингових і консалтингових аспектів майбутнього виробництва. Результатом такої діяльності стане бізнес-план, будівельний план, виробничий план, план збуту, план експортного збуту.

3) фаза впровадження, що включає в себе виробництво на орендованому обладнані (як правило в КНР) дослідної партії продукції. Реєстрація торгової марки. При цьому торгова марка має належати юридичній особі – бізнес – парку, яка у більшості випадків має співпадати з географічним місцем походження товару. У випадку необхідності його патентування товару і обов’язкова сертифікація за стандартами ЄС. 

  II. Створення промислового парку

 Варіант 1. Буде використовуватися, якщо Верховною Радою України  буде прийнятий проекту закону України «Про малі бізнес-парки», в якому обов’язково буде передбачене: 1) податкові канікули для нових підприємств щодо державних податків на 3 роки; 2) заборона перевірки таких підприємств усіма контролюючими і наглядовими органами терміном на 3 роки. З усіх інших питань з державою можна шукати компроміс. Ще раз звертаю увагу, що без податкових канікул і мораторію на перевірки підприємств бізнес-парків говорити про те, що у нас запрацюють промислові парки не приходиться.

2.1. Будівництво (реконструкція) промислових площ.

2.2. Монтаж обладнання наданого у лізинг.

2.3. Прийом працівників, їх навчання, запуск виробництва.

2.4. Реалізація продукції.

2.5. Розподілення доходів. В цьому випадку уся зароблена валюта йде в Україну і витрачається на: зарплату і відрахування з неї працівникам; місцеві податки, плата органу місцевого самоврядування за використання торгової марки (географічним місцем походження товару) та дивіденди засновникам.

Іншими словами, виключно позитив.

Варіант 2. Якщо Верховна Рада України не приймає ці положення, то створювати підприємства бізнес – парків на території України економічно не доцільно. На жаль, треба обмежитися виключно інтелектуальним парком. А виробництво переносити в КНР, Туреччину або В’єтнам.

В цьому випадку в Україну буде йти валюта тільки засновникам дивіденди, й органу місцевого самоврядування, як плата за використання торгової марки (географічним місцем походження товару). Це не дуже добре, однак, все ж краще, ніж нічого не робити.

Однак, надіємося, що здоровий глузд у наших парламентарів є. І розроблений нами проект закону України «Про малі бізнес парки» буде прийнятий Верховною Радою України.