ЧИ РЕАЛЬНІ ПЛАНИ УРЯДУ В. ГРОЙСМАНА СТОСОВНО РОЗВИТКУ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА?

Гройсман

ЧИ РЕАЛЬНІ ПЛАНИ УРЯДУ В. ГРОЙСМАНА СТОСОВНО РОЗВИТКУ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА?

В умовах сьогодення Уряд В. Гройсмана намагається вивести країну з економічної та соціальної кризи. З погляду фінансової стабільності країна знаходиться в хороших (хоча в першу чергу за рахунок зовнішніх запозичень) стартових умовах. Проте, на відміну від попереднього, Уряд В. Гроймана не має запасу часу. Його повністю розтринькали попередники. Крім того, правляча коаліція в Парламенті України є критично малою.

Позитивним є те, що новому Уряду України не займати позитивної рішучості. Під міністрами економічного розвитку і торгівлі (С. Кубів), соціальної політики (А. Рева), освіти і науки (Л. Гриневич) та самим Прем’єр-Міністром України (В. Гройсманом) в позитивному сенсі «горить земля». А це ключові високопосадовці, які дійсно зможуть у випадку підтримки депутатів Верховної Ради України провести болючі економічні і соціальні реформи.

Усі ці реформи вкрай потрібні діючим та новим підприємцям. Так як в умовах боротьби із корупцією кількість публічних службовців буде постійно зменшуватися, а іншої роботи їм вітчизняне суспільство, крім підприємницької діяльності надати не в змозі. А це сотні тисяч високоосвічених осіб, які мають великий управлінський досвід, поборів із підприємців, які вони повинні будуть трансформувати у власний бізнес на конкурентних засадах. Плюс молодь. Кожний рік наші Вищі випускають більше 400 тис. кваліфікованим фахівців. На жаль, близько 100 із них іммігрують із України, 100 знайдуть себе на вітчизняній публічній службі та в бюджетних установах, «залишку» в 200 тис. осіб держава має створити умови для зайняття малим бізнесом, або вони будуть змушені працювати простими найманими працівниками не використовуючи свої високі знання.

З метою забезпечення розвитку підприємництва Уряд В. Гройсмана взяв на себе певні зобов’язання, зокрема:

– ухвалення нового Податкового кодексу України та запровадження мораторію на внесення до нього змін протягом трьох – п’яти років;  запровадження в роботі Державної фіскальної служби автоматизованої системи управління ризиками та оцінки митної вартості товарів, показників ефективності діяльності кожного функціонального підрозділу з чіткою регламентацією процедур та варіантів поведінки посадових осіб, їхньої персональної відповідальності;

– перехід на міжнародні стандарти бухгалтерської звітності;

– підвищення ефективності трансфертного ціноутворення та застосування непрямих методів оподаткування, автоматичне та прозоре відшкодування податку на додану вартість;

– запровадження обов’язкового оцінювання регуляторного впливу законодавчого акта згідно з міжнародними стандартами;

– зменшення регуляторного тиску на бізнес. Реформування контрольно-наглядових органів, детальне регламентування кожної контрольної функції, моніторинг ефективності її виконання. Здійснення заходів державного нагляду на основі ризик-орієнтованого підходу, з використанням закритих переліків питань (Check List), розміщенням всієї інформації в єдиній базі даних. Недопущення зупинки підприємств у ході або за результатами перевірок, якщо їхня діяльність не загрожує життю чи здоров’ю людей;

– скорочення дозвільних процедур, видів діяльності, що підлягають ліцензуванню та сертифікації, забезпечення ефективного захисту права приватної власності, прав інвесторів та кредиторів, прозора конкурентна політика, вдосконалення процедур митного оформлення товарів;

– запровадження механізмів страхування ризиків інвесторів, у тому числі іноземних, забезпечення ефективного захисту прав інтелектуальної власності;

– розвиток високотехнологічних виробництв, індустріальної та інноваційної інфраструктури, запровадження механізмів комерціалізації результатів наукових робіт і трансферу технологій з метою розвитку національних наукових центрів.

– сприяння виведенню на зовнішні ринки української продукції з високою доданою вартістю: розроблення та затвердження програм стимулювання експорту на міжнародних ринках, забезпечення страхування та пільгового кредитування. Гармонізація систем технічного регулювання з вимогами ЄС. Відкриття нових та розширення існуючих ринків для української продукції, ефективна державна торговельна політика.

– здійснення заходів з подальшої детінізації відносин у сфері зайнятості населення.

Без усякого сумніву це прекрасні плани. Які вимагають від урядовців рішучих дій, а від Парламенту підтримки десятки законопроектів. Причому більшість із них будуть болючими для населення.

Не виникає сумніву, що для виходу із кризи є нагальна необхідність збільшувати базу оподаткування та одночасно зменшувати податки і добитися практичної дієвості санкцій за їх не сплату. Включно до того, що зробити тотожними категорії «оптимізації оподаткування» та «ухилення від оподаткування».

Яким чином, можна розширити базу оподаткування? В першу чергу це болючі заходи щодо позбавлення усіх пільг, в тому числі пенсійних. Недоторканими мають залишитися виключно малі підприємці.

При цьому фіскальні органи мають бути наділені компетенцією виявляти та в адміністративний спосіб позбавляти підприємства права працювати на спрощеній системі оподаткування у випадку фіктивного поділу єдиного бізнесового циклу на дрібні складові з метою уникнення від оподаткування.

Іншими словами, фіскальна діяльність держави має бути ліберальна до добросовісних платників податків і жорстка до тих, які ухиляються від сплати вчасно та у повному обсязі податків.

Що стосується соціальної політики, то вона має бути в першу чергу справедлива. В цьому напряму ми повністю поділяємо чесні, однак не популярні для багатьох слова міністра соціальної політики А. Реви, що треба позбавитися спеціальних пенсій, щоб практично середній вік виходу чоловіків на пенсію був 60 років, як передбачено законодавством України, а не 49 років як зараз. Також, є необхідність, позбавити усіх пільг щодо сплати єдиного соціального внеску. До цього і мови не може бути про підняття пенсійного віку. Це абсурд, коли одні виходять на пенсію в 45, а інші будуть виходити в 67 років.

Виникає занепокоєння, що у діючій Верховні Раді України, дві патріотичні сили стали на шлях популізму, і вимагають не можливого: зниження ціни на газ; зменшення вартості комунальних послуг; зниження пенсійного віку, підняття зарплат бюджетникам більше середньої по економіці. Вони мають зрозуміти, що це не шлях до влади, а до знищення країни. Нехай подивляться до чого привело це у Венесуелі.

Нехай щастить новому Уряду В. Гройсмана стосовно здійснення реформ, усі свідомі громадяни і наші представники у Верховній Раді України мають їх підтримати. І одночасно, усе суспільство має тиснути на виконавчу владу, в тому числі вищу, у випадку кволості здійснення економічно-соціальних реформ і скоєння корупційних діянь. Члени Кабінету Міністрів України та правляча більшість у Верховій Раді України мають пам’ятати, що час працює проти Вас і проти усіх патріотичних сил. Не підведіть народ України,  не опиніться на політичному смітинку!