НДІ об’єднання потенціалу науково-дослідних інститутів щодо створення і впровадження в практику організаційно-правових технологій створення підприємств виробничого бізнесу

 

ОБҐРУНТУВАННЯ

об’єднання потенціалу науково-дослідних інститутів щодо створення і впровадження в практику організаційно-правових технологій створення підприємств виробничого бізнесу

 

В суспільно-політичних умовах інтеграції нашого суспільства до ЄС на порядку денному стоїть багато викликів. Одним із них є як використання значного наукового потенціалу чисельних науково-дослідних інститутів (НДІ). В минулу епоху вони забезпечували певні галузі реального виробництва. В умовах сьогодення, продовжується деіндустріалізація нашої держави. Відповідно, в тій якості в якій НДІ були задумані, щодо наукового супроводу певних галузей суспільних відносин вони себе вже вичерпали. А в НДІ Національної академії наук України реальне державне фінансування постійно зменшується.

В політичних колах звучать різні підходи до подальшої долі державних НДІ, від радикальних – ліквідувати їх, до значного збільшення державного фінансування. При цьому проблема переноситься із ефективності діяльності НДІ до їх фінансування. Що є концептуальні хибним підходом.

Будь-яка інституція суспільства має характеризуватися корисністю. На жаль, в умовах сьогодення мало який НДІ може похвалитися новітніми розробками, які реально покращили життя українського народу.

Проте, це не вина вітчизняних вчених наукових установ[1], а загальний стан скорочення реального виробництва в Україні. При цьому, як говорять вчені економісти: «не існує нічого не відомого для того, щоб розвинути конкурентоспроможний бізнес в Україні». Іншими словами, проблема з науково-технічного і науково-економічної переміщається в дві тісно пов’язаних між собою площини: науково-політичну і науково-правову.

Саме у взаємодії науково-політичної (комітетів і Народних депутатів, членів Уряду України) та науково-правової (розробки організаційно-правових технологій для реального сектору виробництва) має полягати сутність якісних змін, в реалізації практично спрямованих для реального сектору виробництва наукових дослідженнях.

Для цього в Україні створені сприятливі умови:

по-перше, значна частина членів Уряду та депутатів Верховної Ради України є юристами і науковцями. Треба тільки їх зусилля через наукову координацію направити в течію науково-правового забезпечення розвитку виробничого бізнесу;

по-друге, уряди А. Яценюка, та В. Гройсмана багато зробили для дерегуляції бізнесу, продовжується мораторій на перевірки бізнесу, ліквідовані найбільш корумповані і одіозні державні контролюючі органи, в два рази був знижений єдиний соціальний внесок. Однак такі заходи не носили наукового системного характеру такого рівня, щоб в них повірили інвестори. Тут зусилля треба продовжити, хоча в першу чергу не в кількості, а в гарантіях забезпечення;

по-третє, проводиться судова реформа. Судова система позбавляється залежних суддів, які під тиском можновладців приймали судові рішення, які призводили до рейдерських захоплень прибуткових виробничих підприємств;

по-четверте, була очищена банківська система від залежних від бізнес структур банків. Хоча НБУ і Уряду України ще не вдалося запустити систему кредитування бізнесу під придатні відсотки;

по-п’яте, скоро втупить в дію економічна частина Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом;

по-шосте, запрацювала система держзакупівлі он-лайн‎ «Прозоро»;

по-сьоме, реально створені добровільно об’єднанні територіальні громади, ініціатива яких, щодо розвитку свого регіону є високою.

Як видно із зазначеного, державною владою України після революції Гідності значно покращилися умови для започаткування і розвитку виробничого бізнесу.

Однак, інвестори і реально ще діючий бізнес в Україні є психологічно подавленим. Щоб це змінити необхідні вдалі прецеденти запровадження і розвитку нового експортно-орієнтованого виробничого бізнесу в Україні.

Ми вважаємо, що НДІ можуть внести свій позитивний вклад у цій сфері, шляхом об’єднання зусиль щодо створення і впровадження в практику організаційно-правових технологій створення підприємств виробничого бізнесу.

Організаційно-правові технології створення підприємств виробничого бізнесу – це система концепцій, правових форм, методів адміністративної діяльності, правових процедур щодо:

 – розробки (виявлення) бізнес – ідей;

– розробки бізнес-планів;

– залучення інвестицій;

– реєстрації торгової марки;

– залучення земельних ділянок під виробниче підприємство;

– закупка обладнання і механізмів;

– закупка матеріалів;

– монтаж обладнання;

– набір персоналу;

– налагодження виробництва;

– сертифікації продукції (вітчизняна і ЄС);

– реклама;

– продаж виробленої продукції;

– відпрацювання заходів щодо зниження собівартості продукції

– продаж технології разом із підприємством;

– розробка інших технологій з більшою вартістю і т.д.

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до обґрунтування об’єднання потенціалу науково-дослідних інститутів щодо створення і впровадження в практику організаційно-правових технологій створення підприємств виробничого бізнесу

 

  1. Мета створення технології, яка може багаторазово повторюватися. Отримання прибутку має вторинне значення.
  2. Усе здійснюється прозоро і публічно, із широким висвітленням і Інтернеті і ЗМІ. Кожний випадок перешкод фіксується описується і до відповідного органу пропонується зміни і доповнення до законодавства. Випадки штучних перепон фіксуються і передаються до антикорупційних органів.
  3. До проекту залучаються кошти:

3.1) ініціаторів засновників: приватних осіб, органів місцевого самоврядування на яких здійснюється розміщення підприємства, наукових установ – від 3 до 15 % від вартості проекту;

3.2.) кошти виробника обладнання, які надали обладнання у лізинг 30-60% від вартості проекту;

3.3) залученні кредитні кошти під гарантії держави 40-50 % від вартості держави.

  1. До проекту поряд з нами залучаються фінансові, економічні і спеціалізовані наукові установи України, КНР та ЄС.
  2. Проект здійснюється паралельно в Україні і КНР, шляхом виробництва однієї й тієї ж продукції під однією торговою маркою в умовах конкуренції собівартості і якості товару.
  3. Формально для реалізації програми на першому етапі не потрібно ніяких змін і доповнень до діючого законодавства, крім ініціатив науковців та органів місцевого самоврядування. На другому етапі, необхідна постанова Кабінету Міністрів України «Про розвиток організаційно-правових технологій створення підприємств виробничого бізнесу» на третьому етапі, зміни до Митного тарифу та деяких інших законів України.

Отже, об’єднання потенціалу науково-дослідних інститутів щодо впровадження в практику організаційно-правових технологій щодо створення підприємств виробничого бізнесу має стати вагомим чинником подолання психологічного бар’єру для інвесторів, розвитку виробничого бізнесу, і як результат підняття доходів громадян.

Директор НДІ Публічного права, професор                        Валентин Галунько

[1] Наприклад тільки за результатом інноваційної діяльності вчених НАУ 2012 р. стало виконання близько 3900 робіт за господарськими договорами, спрямованими на підвищення технічного та технологічного рівня виробництва у різних галузях економіки, подання 835 заявок та одержання 722 патентів на винаходи і корисні моделі. У тому ж році академічними установами укладено 86 ліцензійних угод і контрактів в Україні і за кордоном (Концепція розвитку НАН України на 2014–2023 роки).